-
1 Гол как сокол
Голы як бізун (як палец, як костка, як стары венік)Салому сячэ, пірагі пячэ, сенам падмазваесм. Беден как НовМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Гол как сокол
-
2 у гол развала
Automobile industry: angle of camber (колёс) -
3 угол
angle, corner* * *у́гол м.1. (фигура, образованная двумя сторонами) мат. angleу́гол в, напр. 65° — an angle of, e. g., 65°дели́ть у́гол попола́м — bisect an angleу́гол, заключё́нный ме́жду … — the angle contained by …образо́вывать у́гол — form an angleдве стороны́ образу́ют у́гол — two sides form an angleобразо́вывать у́гол с … — make an angle with …у́гол опира́ется на хо́рду — the angle is subtended by the chordоткла́дывать у́гол — lay off an angleповернуть(ся) на у́гол … — turn [rotate] through [by] an angle of …под угло́м … гра́дусов к о́си — at an angle of … degrees with an axisпроводи́ть [стро́ить] у́гол, напр. по транспорти́ру — draw an angle, e. g., with a protractorсоставля́ть у́гол — make an angle of … withу́гол стя́гивается дуго́й — the angle is sustended by the arc2. (место пересечения двух предметов, двух сторон, стык двух стен и т. п.) cornerаперту́рный у́гол — angular aperture, aperture angleу́гол ата́ки аргд. — angle of attack, angle of incidenceу́гол ата́ки ди́сковой бороны́ с.-х. — angle of harrowу́гол ата́ки, докрити́ческий — angle of incidence below stallingу́гол ата́ки, закрити́ческий — angle of incidence beyond stallingу́гол ата́ки, крити́ческий — angle of attack of maximum lift, angle of stallбрэ́гговский у́гол — Bragg angleвале́нтный у́гол — valence angleве́кторный у́гол — vectorial angleвертика́льный у́гол — vertical angleу́гол взма́ха ло́пасти ( несущего винта) ав. — flapping angleу́гол визи́рования — angle of sight, angle of viewу́гол внедре́ния ( ковша экскаватора) — angle of dig (of an excavator bucket)вне́шний у́гол — exterior angleвну́тренний у́гол — interior angleу́гол возмуще́ний аргд. — Mach angleвпи́санный у́гол — inscribed angleу́гол враще́ния — angle of rotationвспомога́тельный у́гол (резца, в плане) — side cut angleу́гол вхо́да — entrance [inlet] angleу́гол вхо́да ватерли́нии — angle of entrance of a water-lineвходя́щий у́гол геод. — reentering (reentrant) angleу́гол вы́хода — outlet [exit] angleу́гол вы́хода ватерли́нии — angle of run of the water-lineу́гол вы́хода (волны́) — angle of departure of a waveу́гол галопи́рования ( наземного транспорта) — angle of pitchгеоцентри́ческий у́гол — geocentric(al) angleгла́вный у́гол (резца, в плане) — plan approach angleу́гол глисса́ды — glide slopeу́гол голо́вки зу́ба ( конической шестерни) — addendum angleу́гол давле́ния ( в зубчатом зацеплении) — pressure angleдвугра́нный у́гол — dihedron, dihedral angleу́гол дели́тельного ко́нуса — pitch cone angleдиастимометри́ческий у́гол геод., опт. — deviating [stadia] wedgeдирекцио́нный у́гол картогр. — direction [position] angle; grid azimuth, y-azimuthу́гол диффере́нта мор. — trim angleу́гол диэлектри́ческих поте́рь — dielectric loss angleдополни́тельный у́гол — (дополняет до 90°) complementary angle; (дополняет до 180°) supplementary angle; (дополняет до 360°) conjugate angleу́гол 35° явля́ется дополни́тельным к углу́ 55° — 35° is complementary to 55°, 55° is complementary to 35°у́гол дре́йфа мор. — drift [leeway] angleу́гол есте́ственного отко́са — angle [slope] of reposeза́дний у́гол — ( резца) end-clearance angle; ( сверла) lip-relief angle; ( рыхлителя) heel clearanceза́дний, вспомога́тельный у́гол — end rake angleза́дний, гла́вный у́гол — side rake angleу́гол зажига́ния ( тиратрона) — firing angleу́гол зазо́ра — clearance angleу́гол зака́та диагра́ммы стати́ческой осто́йчивости мор. — angle of vanishing stabilityу́гол закру́чивания — twist [torsion] angleу́гол запа́здывания по фа́зе — lag angleу́гол засе́чки геод. — angle of crossing, intersection angleуглы́ зато́чки резца́ — tool anglesу́гол захва́та — ( валков) прок. angle of bite; ( щековой дробилки) nip angleзащи́тный у́гол ( троса заземления ЛЭП) — shielding angleу́гол зе́ва ( валков) прок. — angle of biteу́гол зре́ния — angle of viewу́гол зубча́того зацепле́ния — pressure angleу́гол изги́ба — bend angleу́гол килева́тости мор. — deadrise [rise-of-floor] angleу́гол конверге́нции — angle of convergenceу́гол ко́нусности — taper [cone, included-cone] angleкоордина́тный у́гол — quadrantal angle, quadrantу́гол кре́на1. ав. ( при развороте) angle of bank; ( в прямолинейном полёте) angle of roll2. авто roll [lean] angleу́гол кривизны́ — angle of curvatureкрити́ческий у́гол — critical angleкурсово́й у́гол навиг. — relative bearingкурсово́й у́гол радиоста́нции [КУР] навиг. — radio bearingу́гол Ма́ха — Mach angleмежплоскостно́й у́гол ( кристалла) — interfacial angleмё́ртвый у́гол авто — dead angleу́гол ме́ста — (angle of) elevationу́гол ме́стности — angle of siteу́гол наблюде́ния — observation [viewing] angleу́гол наиме́ньшего отклоне́ния ( призмы) — angle of minimum deflectionу́гол накло́на (кривой, траектории и т. п.) — slopeу́гол накло́на винтово́й кана́вки ( сверла) — angle of flute helixу́гол накло́на о́си обо́ймы щёткодержа́теля эл. — contact bevel angleу́гол накло́на судово́го тра́па — angle of attackу́гол накло́на траекто́рии полё́та — slope of the flight pathувели́чивать у́гол накло́на траекто́рии полё́та — steepen the slope of the flight pathна́крест лежа́щий у́гол — alternate angleу́гла напластова́ния горн. — bedding angleнаправля́ющий у́гол — direction angleу́гол напыле́ния ( между осью струи и покрываемой поверхностью) — spraying angleу́гол насыще́ния ( дросселя с насыщением) — firing angleу́гол но́жки зу́ба — dedendum angleу́гол обзо́ра — angle of aspect, angle of view, angle of sightу́гол обруше́ния горн. — inbreak angleу́гол обхва́та ( шкива ремнём) — angle of contact, wrapping angleу́гол опереже́ния — angle of lead, advance angle, angle of advanceо́стрый у́гол — acute angleу́гол отки́дки ло́пасти ( гребного винта) — rake angleу́гол отклоне́ния руля́ высоты́ — elevator angleу́гол отклоне́ния руля́ направле́ния — rudder angleу́гол отклоне́ния элеро́на — aileron angleу́гол отко́са — angle of slope, angle of reposeу́гол отсе́чки — элк. брит. angle of (anode) current flow; амер. operating angleу́гол отсе́чки составля́ет 90° — the angle of current flow [operating angle] is 180° (Примечание. При переводе величина угла умножается на два.)у́гол отстава́ния — angle of lagу́гол паде́ния1. (света, волны и т. п) angle of incidence2. горн. pitch angle, angle of dipпере́дний у́гол ( резца) — rakeпло́ский у́гол — plane [flat] angleу́гол поворо́та ( транспортного средства) — turning angleу́гол поворо́та стрелы́ ( крана) — angle of swing of a boomу́гол подъё́ма ( линии витка) — helix angleу́гол по́лного вну́треннего отраже́ния — critical angle for total reflectionу́гол по́лной поляриза́ции — angle of polarization, Brewster angleпо́лный у́гол (360°) — perigon, round angleу́гол положе́ния — position angle, angle of situation, angle of siteполя́рный у́гол ( в системе полярных координат) — vectorial angleпополни́тельный у́гол (до 180°) — supplementary angleу́гол ABC и у́гол CBD явля́ются пополни́тельными — angle CBD and angle CBD are supplementary to each otherу́гол в 135° явля́ется пополни́тельным для угла́ 45° — 135° is supplementary to 45°у́гол поса́дки ( рессоры) — seat angleу́гол по́ступи ( гребного винта) — advance angleу́гол пота́птывания ( наземного транспорта) — angle of rollу́гол поте́рь эл [m2]. — loss angleу́гол поте́рь диэле́ктрика — dielectric loss angleпреде́льный у́гол опт. — critical angleу́гол приведе́ния — related [reference] angleу́гол при верши́не — apex [apical, vertex] angleу́гол при верши́не в пла́не ( резца) — nose angleу́гол привя́зки геод. — angle of connectionу́гол при́змы, отклоня́ющий — angle of a prism, prism angleприлежа́щий у́гол — adjacent angleу́гол при обра́тной засе́чке геод. — back [reciprocal] angle, back bearingу́гол при основа́нии — base angleу́гол притека́ния аргд. — flow incidenceу́гол пролё́та ( электрона) — transit angleпростра́нственный у́гол — solid angleпротиволежа́щий у́гол — opposite angleу́гол проходи́мости, за́дний — angle of departureу́гол проходи́мости, пере́дний — angle of approachпрямо́й у́гол (90°) — right angleпутево́й у́гол навиг. — courseпутево́й, за́данный у́гол — course set, course required, Co. Req.путево́й, и́стинный у́гол — true courseпутево́й, факти́ческий у́гол — брит. course made goodу́гол рабо́чего ко́нуса воло́кон — drawing taperу́гол разва́ла бло́ков — included angle of cylindersу́гол разва́ла борто́в су́дна — angle of flareу́гол разва́ла кла́панов — included angle of valvesу́гол разва́ла колё́с — angle of camberразвё́рнутый у́гол — straight [flat] angleу́гол разворо́та — angle of turnу́гол разде́лки кро́мок свар. — groove [bevel] angleу́гол разно́са ( факела) — divergence angleу́гол раскры́ва ЭЛТ — bulb angle of a CRTу́гол распыле́ния струи́ — spray-cone angleу́гол рассе́яния — angle of deflection, scattering angleу́гол рассогласова́ния автмт. — error angleу́гол раство́ра анте́нны — beamwidth of the antennaу́гол раство́ра диагра́ммы напра́вленности анте́нны на у́ровне полови́нной мо́щности — beamwidth at [between] halfpower pointsу́гол раство́ра ко́нуса — opening of a coneу́гол раство́ра пучка́ элк. — beam angleра́стровый у́гол полигр. — screen angleу́гол растру́ба — angle of flareу́гол расхожде́ния — divergence angleу́гол расхожде́ния электро́нного пучка́, полови́нный ( в ЭЛТ) — half-angle subtended by the beamу́гол ре́зания ( резца) — cutting angleу́гол ре́зания, за́дний — relief angle, clearanceу́гол ре́зания, пере́дний — hock angleу́гол рыхле́ния с.-х. — ripping angleу́гол сближе́ния меридиа́нов — angle of convergence, convergent [mapping] thetal angleу́гол сва́ливания ( самолета) — angle of stallу́гол сви́вки кана́та — lay angle of a ropeу́гол сдви́га фаз — phase shiftу́гол скольже́ния — ( по наклонной плоскости) angle of slide; ( гребного винта) slip angleу́гол скольже́ния волны́ ( между падающим лучом и поверхностью) — grazing angle of a waveу́гол ско́са кро́мки — bevel angleсме́жный у́гол — adjacent angleу́гол сно́са — angle of driftсоотве́тственный у́гол — corresponding angleсре́занный у́гол ( дефект формы листа) прок. — cut angleу́гол сры́ва пото́ка аргд. — angle of stallтеле́сный у́гол — solid angleтупо́й у́гол — obtuse angleу́гол упрежде́ния — lead angleу́гол упрежде́ния сно́са ав. — crab angleустраня́ть у́гол упрежде́ния сно́са — decrab, kick off driftу́гол устано́вки, нивелиро́вочный (крыла, хвостового оперения и т. п.) — брит. rigging angle of incidence; амер. incidenceфа́зовый у́гол — phase angleцентра́льный у́гол — central angleчасово́й у́гол астр. — hour angleша́говый у́гол ( гребного винта) — pitch angleуглы́ Э́йлера — Eulerian anglesэкваториа́льный у́гол — equator angle* * * -
4 угол
м.1) Winkel m2) Ecke n•у́гол за́мкнутого состоя́ния конта́ктов — Kontaktschließwinkel m, Dwellwinkel m
оптима́льный у́гол опереже́ния зажига́ния — Bestzünd(zeit)punkt m
устано́вочный у́гол опереже́ния зажига́ния — Vorsteuerzündwinkel m
у́гол поворо́та дро́ссельной засло́нки — Drosselklappenwinkel m
наибо́льший у́гол преодолева́емого подъёма — Grenzsteigungswinkel m
у́гол продо́льного накло́на ви́лки велосипе́да — Steuerwinkel m des Fahrrades
у́гол продо́льного накло́на шкво́рня вперёд — Vorlaufwinkel m
- угол бокового уводау́гол продо́льного накло́на шкво́рня наза́д — Nachlaufwinkel m
- угол видимости
- угол въезда
- угол давления
- угол заднего свеса
- угол запаздывания выпуска
- угол запаздывания зажигания
- угол зацепления
- угол контакта
- угол крена
- угол наклона рулевой колонки
- угол наклона шкворня
- угол обзора
- угол опережения
- угол опережения впрыскивания
- угол опережения выпуска
- угол опережения зажигания
- угол опрокидывания
- угол отклонения
- угол охвата
- угол переднего свеса
- угол перекрытия клапанов
- угол фаз газораспределения
- угол поворота
- угол поворота коленчатого вала
- угол поворота управляемых колёс
- угол подъёма
- угол поперечного наклона шкворня
- угол продольной качки
- угол протирки
- задний угол проходимости
- передний угол проходимости
- продольный угол проходимости
- угол развала колёс
- угол развала цилиндров
- угол разомкнутого состояния
- угол распыления струи
- угол рассеяния
- угол рыскания
- угол свеса
- задний угол свеса
- передний угол свеса
- угол срыва потока
- угол срыва воздушного потока
- угол съезда
- угол трения
- угол увода
- угол удара
- угол уклона
- угол установки
- угол фаски клапана
- угол фаски седла клапана
- угол чередования искр -
5 сокол
со́колfalko.* * *м.halcón m••гол, как соко́л погов. — es pobre como una rata
* * *м.halcón m••гол, как соко́л погов. — es pobre como una rata
* * *n1) gener. halcón, neblì (одна из разновидностей), nebì (одна из разновидностей), rancaca (одна из южноамериканских разновидностей), rancanca (одна из южноамериканских разновидностей), tagarote (одна из разновидностей), terzuelo (самец)2) eng. (штукатурный) manilla3) construct. talocha4) Chil. ulive -
6 прибор
1) см. Приборка;2) пристрій (-строю), прилад (-ду), приряд (-ду), апарат (-ту), соб. приладдя (-ддя), наряддя, начиння, справа, снасть (-сти), струмент (-ту), справилля. [Без пристрою і блохи не вб'єш (Приказка)]. Химический -бор - хемічний апарат, пристрій. Чайный -бор - чайне наряддя, приладдя, чайний сервіс. [Виносили стакани та наряддя до самовара (Н.-Лев.)]. Столовый -бор - а) куверт (-ту); б) столове наряддя, накриття. Накрыть, приготовить стол на 10 -боров - накрити, налаштувати стіл на десять кувертів, на десять чоловіка (осіб). Кухонный -бор - кухе[о]нна справа, кухе[о]нне начиння. Письменный -бор - приладдя до писання. Самопишущий -бор - самописний пристрій. Чертёжный -бор - рисувальний пристрій, приладдя до рисування, до креслення. Брильный или бритвенный -бор - бритовне, голільне приладдя. Водомерный -бор - водомірний апарат, водомір (-ру). Измерительный -бор - вимірний прилад. Швейный -бор - швацьке, кравецьке приладдя. Оконный -бор - приряд віконний. Дорожный -бор - дорожня снасть (-ти). -бор колёс для телеги - стан коліс. Рыболовный -бор - рибальська снасть (-сти), рибальська справа.* * *I1) (приспособление, аппарат) при́лад, -а, -уприбо́ры — мн. при́лади, -дів; (собир.: приспособления) прила́ддя
измери́тельный \прибор — вимі́рювальний при́лад
2) ( набор) набі́р, -бо́ру, прибо́р, -у; ( комплект принадлежностей) прила́ддяоко́нный \прибор — віко́нний набі́р
IIстоло́вый \прибор — столо́вий прибо́р; куве́рт
при́браність, -ності; ( порядок) поря́док, -дку; ( опрятность) оха́йність, че́пурність -
7 прокатка
cogging, milling, rolling метал.* * *прока́тка ж.
rollingпрока́тка в закры́тых кали́брах — tongue-and-groove rollingвинтова́я прока́тка — screw rollingпрока́тка в оболо́чках — sheath rollingпрока́тка в прово́дках — guide rollingпрока́тка в прямы́х кали́брах — flat rollingпрока́тка в ушири́тельной кле́ти — broadside rollingпрока́тка в черново́й кле́ти — pony roughingгоря́чая прока́тка — hot rollingпрока́тка за оди́н про́пуск — one-pass rollingпрока́тка колё́сных бандаже́й — tyre rollingкоса́я прока́тка — skew rollingпрока́тка на ребро́ — rolling on-edgeпрока́тка на у́гол — angle rollingпрока́тка паке́тами — pack rollingпрока́тка периоди́ческих про́филей — die rollingпетлева́я прока́тка — loop-mill rollingповто́рная прока́тка — rerollingпопере́чная прока́тка — cross rollingпопере́чно-винтова́я прока́тка — helical rollingпрока́тка порошка́ ( в порошковой металлургии) — rolling of the powderпродо́льная прока́тка — lengthwise rollingпрока́тка свобо́дным паке́том — loose-pack rollingпрока́тка сли́тка в блю́мы — coggingпрока́тка сля́бов — slabbingпрока́тка толстолистово́й ста́ли — plate rollingпрока́тка труб на до́рне — mandrel drawingхоло́дная прока́тка — cold rollingчернова́я прока́тка — roughing, coggingчистова́я прока́тка — finish rolling* * * -
8 забивать
, < забить> (бью, бьёшь; бей!; битый) einschlagen; einrammen; zunageln, vernageln; zustopfen, vollstopfen, verstopfen; Sp. schießen; schlachten; töten; fig. knicken; stoßen; F ersticken; fig. ausstechen; pf. (a. забиваться) anfangen zu schlagen; бить, заколачивать; hervorsprudeln; P quälen; забить голову пустяками F Raupen in den Kopf setzen* * *забива́ть, <заби́ть> (-бью́, -бьёшь; -бе́й!; -би́тый) einschlagen; einrammen; zunageln, vernageln; zustopfen, vollstopfen, verstopfen; SP schießen; schlachten; töten; fig. knicken; stoßen; fam ersticken; fig. ausstechen; pf. ( auch забива́ться) anfangen zu schlagen; → бить, заколачивать; hervorsprudeln; pop quälen;заби́ть го́лову пустяка́ми fam Raupen in den Kopf setzen* * *забива́|ть1. (вкола́чивать) einschlagen, rammenзабива́ть на́смерть erschlagen2. СПОРТ schießenзабива́ть гол ein Tor schießen3. (скот) abschlachten* * *v1) gener. abstechen (ñêîò), einklopfen, einrammen (сваи и т. п.), einschlagen, fichieren (колышки), fällen, pfropfen (что-л. чем-л.), pfählen (сваю, столб, кол), schlachten (скот, птицу), stopfen, zuschlagen, stoßen (что-л. в землю, в стену и т. п.), einrammen (ñâàè), rammen (ñâàè), metzen2) geol. abdichten3) colloq. einhämmern, durchixen (напечатанное на машинке при помощи буквы х)4) liter. abschlachten5) sports. (in A) schießen6) milit. rammen (напр. сваи), verrammeln (напр. амбразуру)7) eng. einrammen (напр. сваи), eintreiben, treiben, zustopfen (напр. лётку)8) hist. anrammen9) construct. vortreiben (шпунт забивной крепи)10) law. töten (животное)11) mining. abtübeln, anstecken (колья забивной крепи), nachtreiben, rammen (шпунты), vortreiben (шпунты забивной крепи)12) road.wrk. stampfen13) forestr. antreiben14) oil. verstopfen15) weld. eintreiben (напр., оправку) -
9 сокол
falco м., falcone м.* * *м.1) falco, falcone3) нар-поэт. ( ласковое обращение) caro mioсо́кол ты мой ясный! — anima mia!
••* * *ngener. falco, sagro (одна из разновидностей) -
10 идти
и Итти1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.* * *1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)[де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го
де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що
[ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)
иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́
\идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить
\идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)
\идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)
\идти ти́ на что — іти́ на що
идёт снег — іде́ (па́дає) сніг
на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що
не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить
разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб
2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́тидни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)
3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники
4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися -
11 красный
1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.* * *1) черво́нийкра́сное кале́ние — червоний жар
\красный гриб — бот. красноголо́вець, -вця, підоси́чник
2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́снийдля (ра́ди) кра́сного словца́ — для (зара́ди, ра́ди) кра́сного слівця́, зара́ди (ра́ди) до́тепу
кра́сная строка́ — нови́й рядо́к; ( абзац) абза́ц
\красный лес — хво́йний (шпилькови́й) ліс; ( бор) бір, род. п. бо́ру
\красный това́р — крам, -у, това́р, -у, мануфакту́ра
3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого -
12 сокол
м.1) ( птица) falcon ['fɔː-], ['fæl-]выпуска́ть со́кола охот. — cast off
2) мн. ( род хищных птиц) the falcons, the genus Falco3) фольк. (об удалом мужчине, тж. как обращение) daring / bold fellowсо́кол ты мой я́сный — my brave young man
4) чаще мн. ( образное наименование лётчика) pilot5) мн. ( в названии ряда молодёжных организаций) (young) falcons••гол как соко́л разг. — ≈ as poor as a church mouse
-
13 кишкыгол
кишкыголГ.: кӹшкӹголзоол. вьюн (эҥерыште илыше, кужу шукш гай кол)А тунамже ме, изи йоча-влак, пиголым да кишкыголым шокте дене кучылына ыле. В. Орлов. А в ту пору мы, ребятишки, ловили усачей и вьюнов решетом.
См. также в других словарях:
гол, как кол — (Тяжбу завел стал) гол, как сокол (сокол железный лом) Заплаточки с лоскуточками беседуют (о голых нищих) Ср. Богачу дураку И с казной не спится, Бобыль гол, как сокол, Поет веселится. Никитин. Песня бобыля. Ср. Я никогда не отличался… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Гол, как кол — Голъ, какъ колъ, (тяжбу завелъ сталъ) голъ, какъ соколъ. (Соколъ желѣзный ломъ.) Заплаточки съ лоскуточками бесѣдуютъ (о голыхъ нищихъ). Ср. Богачу дураку И съ казной не спится, Бобыль голъ, какъ соколъ, Поетъ веселится. Никитинъ. Пѣсня бобыля.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
гол — очко, мяч, автогол, шайба Словарь русских синонимов. гол сущ., кол во синонимов: 7 • автогол (1) • бабочка … Словарь синонимов
Гол как сокол — Гол как сокол идиоматическое выражение, обозначающее состояние крайней бедности. Этимология К материальному положению птицы сокол фразеологизм не имеет никакого отношения, а ударение делается на последний слог сокол. Последним в… … Википедия
Гол, как осиновый кол. — Гол, как сокол. Гол, как осиновый кол. См. ДОСТАТОК УБОЖЕСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
гол как сокол — См … Словарь синонимов
КОЛ — муж. короткий шесть, заостренный с одного конца; свая, кол больших размеров; тычек, в малых. Кол вколачивается в землю, но иногда слово это означает дубину, рычаг, короткую жердь. Мужики взялись за колья, за дубье, дубинки, пошли в драку, об… … Толковый словарь Даля
Гол как сокол — СОКОЛ, а, м. Хищная птица, отличающаяся быстрым парящим полётом. Благородный с. (кречет). Ловчий с. С. ясный (в народной словесности: о молодце). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
гол-лайн — сущ., кол во синонимов: 1 • линия (182) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Гол, как сокол. — см. Гол, как осиновый кол … В.И. Даль. Пословицы русского народа
голінка — и, ж. Частина ноги від коліна до стопи; гомілка … Український тлумачний словник